Звільнення від кримінальної відповідальності

Постанова колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 16.05.2023 у справі № 554/10716/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/111036655

Висновок суду:

Якщо обвинувачений до оголошення воєнного стану в Україні постійно був присутнім під час апеляційного розгляду справи щодо нього, однак слухання не відбувалися у зв’язку з поважними причинами, а після оголошення воєнного стану він не з’явився до суду на виклик через неналежне повідомлення про судовий розгляд, оскільки захищав державу від збройної агресії російської федерації, то це не може свідчити про умисне вчинення дій, спрямованих на ухилення від суду, що виключає закінчення строків давності й зупиняє строки, визначені в ч. 1 ст. 49 КК України

ККС констатував, що обвинувачений не ухилявся від явки до суду. Розгляд апеляційних скарг призначалося:

• 07.10.2021, суддя був у відрядженні
• 05.11.2021, апеляційний суд провів розгляд кримінального провадження та оголосив перерву
• 21.02.2022, розгляд скарг захисника та потерпілої було відкладено із тих причин, що суддя перебувала на лікарняному.
• 24.03.2022, через неявку усіх учасників, а також відсутність інформації про належне повідомлення сторони захисту, судове засідання не проводилося.
• 25.05.2022, розгляд було відкладено через неявку учасників.
• 26.05.2022 захисник подав до суду клопотання про закриття кримінального провадження, а обвинувачений крім цього надав суду інформацію, що з 10.03.2022 його призвано на військову службу та зараховано у розпорядження командира військової частини.

З урахуванням того, що обвинувачений у період з 07.10.2021 по 20.01.2022 постійно був присутнім під час апеляційного розгляду провадження щодо нього, а 24.03.2022 та 25.05.2022 року не з’явився до суду на виклик через неналежне повідомлення, захищав державу від збройної агресії рф, висновки потерпілої сторони про наявність обставин, які свідчать про те, що обвинувачений умисно вчиняв будь-які дії, спрямовані на ухилення від суду та які виключають закінчення строків давності і зупиняють строки, визначені в ч. 1 ст. 49 КК, є безпідставними.